ПРОЕКТ «Вибирай Життя»

Проект «Вибирай життя» направлений на захист родин і дітей, їх підтримку, впровадження заходів для здорового та щасливого майбутнього дітей та родин, протидії можливим небезпекам, які можуть виникнути в їхньому житті. Залучення фахівців, підтримка громадських та релігійних ініціатив, а також самої держави зможе дати позитивні зрушення та зміни ситуації на краще.

Захист прав дітей та сімей. Об’єднання громадських та релігійних ініціатив задля вирішення проблем.

1. 1. Проведення комплексних заходів з метою протидії демографічній кризі в Україні, зменшення рівня дитячої смертності, травм та каліцтва при пологах, сирітства, абортів, а також розлучень.
   2. Пропаганда сімейних цінностей та здорової родини як запоруки світлого майбутнього України.
   3. Формування суспільної думки щодо важливості виховання та розвитку дитини у сім’ї, неприпустимості розлучення дитини з батьками через особливості її розвитку, негативних наслідків інституційного догляду та виховання для дитини та суспільства в цілому, важливості ролі територіальної громади в забезпеченні найкращих інтересів дітей.
   4. Проведення консультативних та просвітницьких заходів задля:
      • збереження батьківства, родин,
      • розуміння і дбайливого ставлення до вагітності,
      • усвідомлення небезпек, які можуть відбуватися, як під час вагітності, так і під час пологів з метою мінімізування пологових травм і випадків захворювання на ДЦП серед дітей,
      • розуміння процесу виховання дітей,
      • усвідомлення відповідальності за власну родину, її сьогодення і майбутнє,
      • розуміння ролі батька та матері,
      • охорони здоров’я, медичного захисту, здоров’я родини,
      • прийняття і розуміння сирітства і процесів всиновлення в Україні,.
   5. Проведення концертних, фольклорних програм, сімейних заходів, конкурсів, спортивних змагань з метою пропагування здорової родини та збереження сімейних цінностей.
   6. Об’єднання громадських та релігійних ініціатив навколо проблем захисту прав дітей і сім’ї, здійснення спільних заходів, координація дій.

Проект розрахований на постійне функціонування та впровадження системної виховної роботи.

За даними Державної служби статистики України, чисельність населення в Україні станом на 1 вересня 2018 року становила 42,2 тис. осіб. Це означає, що протягом 25 років населення України зменшилося на 10 млн. осіб (93 рік – 52,2 млн. осіб). Лише протягом періоду з січня до серпня 2018 року чисельність населення зменшилася на 152,4 тис. осіб.

Таким чином кількість померлих значно перевищує кількість народжених: 58 народжених на 100 померлих. Однак не забуваємо також про окуповані території України, той людський ресурс, який зараз перебуває «у вільному плаванні». За даними «Інституту демографії ім. М.В. Птухи НАН України», станом на 01.01.2017 року чисельність населення без урахування обліку окупованих територій становила 36 млн. осіб.

Нині в Україні середній показник народжуваності складає 1,5 дитини на жінку – еквівалентно чисельності корінного населення Європи. У зв’язку з тим, що мінімальний рівень відтворення чисельності населення має показник 2,1, то можна зробити сумний висновок : українці поступово вимирають. Вимирають, як і більшість європейських націй, але цей факт не втішає.

Також варто згадати воєнні дії на Сході країни та збільшення рівня смертності… Наша нація все швидше та відчайдушніше котиться у прірву.
Прогноз Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи в цій картині є доволі оптимістичним: при збереженні існуючих демографічних тенденцій до 2050 р., чисельність населення України буде складати від 20 до 28 млн. осіб.

Кожна п’ята дитина в Україні народжується поза шлюбом. Згідно з даними Держстату, протягом 2017 року 74,8 тис. дітей в Україні народилися поза шлюбом. Це 20,5% від загальної кількості народжених. У сільській місцевості жінки, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі, народжують частіше, аніж міські жінки. Торік у селах 22,4% дітей народилося поза шлюбом, а в містах – 19,5% від загальної кількості народжених. Інтенсивне зростання кількості дітей народжених поза шлюбом, спостерігалося у 1990-х роках. Упродовж останніх років ця цифра залишається практично сталою. Рівень позашлюбних народжень у середньому становить 20-21%.

В Україні проживає більше 70 тисяч дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Якщо додати до цього списку тих, хто ще в процесі отримання статусу, знаходяться в інтернатних закладах, бо батьки, перебувають у складних життєвих умовах (сім’ї алкоголіків, коли діти через це знаходяться за межами своїх родин), то цифра суттєво збільшиться до 100 тисяч. Про що казати, якщо в тих же інтернатних закладах у нашій країні перебувають близько 100 тисяч дітей!

Не будемо говорити про недоліки взагалі всієї інтернатної системи та про необхідність суттєвого реформування, питання лише в тому, з якої причини діти туди потрапляють, чому залишаються без батьків. Бо ті діти, чиї батьки померли, складають досить невеликий відсоток від загальної кількості.

Одним із головних факторів, які йдуть на шляху до сирітства навіть при живих батьках є дуже слаба просвітницька програма в країні, коли батьки навіть не розуміються на проходженні процесу вагітності, не розуміють своєї ролі для майбутньої дитини, не розуміють, як мають проходити пологи і які загрози існують під час них. (В Україні понад 20 тисяч дітей з дитячим церебральним паралічем, одна з основних причин якого – ускладнення (травми) під час вагітності та пологів.) А потім, навіть коли все добре, і дитина залишається зростати в родині, з’являється повне нерозуміння процесу її виховання, не розуміння елементарних речей, яке призводить до сумних наслідків.

У поліклініках часто не приділяють належної уваги вагітним жінкам, не направляють на курси, не проводять просвітницькі заходи. Тому процес вагітності і самі пологи нерідко закінчуються травмуванням дитини. І коли відсутні знання і віра, а залишається лише страх з яким ти перебуваєш сам на сам, це призводить до непоправних рішень.

Часто всі проблеми непідготовленості до батьківства вирішуються єдиним варіантом – абортом. (В Україні щорічно здійснюється 200-250 тис. абортів, що перевищує європейські показники на 17%.)

Непідготовленість до сімейного життя, невміння і небажання брати на себе відповідальність за сім’ю приводять до розлучень. За даними Держкомстату, на 295 тисяч укладених шлюбів в Україні припадає 130,7 тисячі розлучень. Тобто розлучаються 44,3% подружніх пар. А якщо взяти до уваги цивільні шлюби, які також розпадаються, то рівень розлучень в Україні, за даними фахівців, сягає 61%. Тобто, розпадається більш як половина пар! Це найвищий показник у Європі за даними Євростату.

Наша країна потребує змін. Зміни потрібні не тільки в самій системі інтернатних закладів (вони є потрібними, але ці зміни впливають лише на наслідки, а не на першопричини проблеми), а в найбільш поглибленій і якісній роботі з майбутніми батьками. Це є робота фахівців і комплекс просвітницьких та навчальних заходів. І тому зараз є необхідні комплексні дії протистояння загрозам, які тяжіють над майбутнім української нації, дії задля єднання навколо проблем та їх вирішення, задля початку змін.

Реалізація проекту зробить суттєвий внесок до вирішення проблем захисту дітей та родин; підвищить рівень обізнаності населення про здорову вагітність, пологи, правильне виховання дітей, підвищить рівень відповідальності за власні сім’ї, батьківство, спричинить зменшення кількості розлучень, залишення дітей. Усвідомлення загроз дітям та сім’ям, які сьогодні існують в Україні, допоможе змінити хибне ставлення суспільства до існуючих проблем батьківства та дитинства, а загальна підтримка, в т.ч. на державному рівні, дасть можливість суттєво вплинути на ситуацію.

Прес-центр

Стрім

Як допомогти